Історія

Історична довідка

Школо наша, мати наша мила,

Ти нас всіх пригорнеш, як голуб пі крила.

Ти нас всіх научиш, як у світі жити,

Як зло оминати, а добро чинити.

М.Підгірянка


1865 рік - функціонування державної систематичної однокласної школи

1900 рік - діяла двокласна початкова школа

1919 - 1939 рр. - двомовна (українсько-польська) шестикласова школа

1939 рік - створення семирічної україномовної школи

1941 - 19444 рр. - функціонування шестикласової української школи з вивченням німецької мови

1944 рік - перевід на семирічний курс навчання

1959 рік - запровадження восьмирічного навчання

1965 рік - відкритя нового корпусу школи

1985 рік - реорганізація 8-річної школи в середню 10-річну школу

1999 рік відкриття початкового корпусу

2003 рік - відкриття шкільного краєзнавчого музею

Погожий, по – літньому теплий осінній день,04 жовтня 2015 року. На видноколі засвічується вранішня зоря, а саджавчани в очікуванні надзвичайного свята, свята домівки поколінь, ювілею 50 –річчя з дня відкриття основного корпусу загальоосвітньої школи та 150 – річчя з початку функціонування державної однокласної школи в с. Саджавка. Дорогих гостей школа зустрічає святковим короваєм та щирими дитячими вітаннями.

З давнини жителі с. Саджавки відзначалися працьовитістю, високим духом патріотизму та національної свідомості, потягом до здобуття знань. Архівні документи Австро-Угорської імперії 19 –го століття свідчать про те, що з 1865 року в с. Саджавка почала функціонувати систематична однокласна школа. Різними були умови для навчання учнів села починаючи з далекого 1865 року по 1965 рік. Окупація краю Польщею, Німеччиною, Радянським Союзом тільки загартовували бажання свідомих односельчан у розбудові нових приміщень для навчання своїх дітей. На початку 20-го століття громадський діяч та патріот села Іван Зубаль зумів організувати будівництво нового та просторого на той час приміщення школи, в якому діти навчались на протязі 60 –ти років. У 1962 році під керівництвом на той час нині покійного директора школи Кузіва Григорія Михайловича почалось будівництво основного двоповерхового на 320 учнів корпусу школи, яке було закінчено осінню 1965 року. П’ятдесят років тому назад вперше переступили поріг школи першачки та перші випускники.

І ось цей осінній день покликав до приміщення школи всіх, хто на протязі цього часу переступав поріг основного корпусу школи, на незвичайне велике Свято для села, для учнів та вчителів. Саме вчителі та учні школи доклали багато зусиль, щоб запрошення на свято розлетілися далеко за межі села, щоб скликати всю шкільну родину до рідної оселі. Розгублені, здивовані та приємно вражені заходять до зали перші випускники школи та перші першокласники із символічними стрічками. Як радісно засвітились очі у присутніх в залі, коли вони зустріли стареньких, сивочолих, але таких дорогих своїх перших вчителів. Своїми спогадами та враженнями від зустрічі із колишніми учнями та вчителями ділиться тодішній зауч 1962 -1987 років Ріпецький Іван Романович.

У 88-річному віці він до дрібниць наводить приклади і будівництва, і навчання дітей та відданої праці підлеглих йому вчителів, серед яких Христан Палагна Олексіївна, вчитель української мови та літератури, патріот своєї нації та держави, корифей учительської справи, яка, незважаючи на похилий вік, з дивовижною легкістю та артистизмом декламує поезію Павличка. В спогадах ветеранів учительської ниви спливає багато подій.

Слова вдячності та привітань линуть з уст директора школи Кузьмина Івана Івановича та колишнього зауча школи Христан Марії Василівни.

В своїх виступах вони згадали всіх директорів, вчителів, працівників школи, які докладали максимум зусиль,щоб навчити та виховати справжніх громадян нашої держави. За умілого керівництва адміністрації та педагогічного колективу з часів відкриття нового корпусу школи з її стін вийшло більше, як 2600 випускників та більше 50 –ти медалістів. Серед них письменники й поети, художники й майстри спорту, наукові працівники й аспіранти, держслужбовці та керівники установ. До ювілейного свята підготували виступи перші випускники школи,

свої прози читали поетеси Мирослава Гордєєва та Марія Єрмакович, письменниця Галина Христан. Серед запрошених гостів свята були учасники антитерористичної операції, вихідці із нашого села, до яких з словами вдячності та бурхливими оплесками за їхню відвагу та героїзм звернулись всі присутні в залі. Не залишили поза увагою і волонтерів с. Саджавки, які неодноразово доставляли допомогу, зібрану односельчанами, на східні рубежі нашої країни.

Атмосферу урочистості та святковості доповнюють своїми виступами ансамблі вчителів та учнів, солісти та танцюристи.

Не забули в цей день привітати вчителів із професійним святом - Днем працівників освіти всі присутні в залі. Ось таке вийшло свято в мальовничому селі Саджавка.

Напевно, не все сказано про відзначення Ювілею школи, але хочеться ще раз побажати процвітання нашому навчальному закладу, щоб він відзначав ще не один ювілей.