Рекомендації батькам
Офісом освітнього омбудсмена, підготовлено відповіді на найпоширеніші запитання батьків щодо дистанційного навчання. Аналізуючи пропоновані відповіді, керуючись нормативними документами, методичними рекомендаціями Міністерства освіти та науки України, з метою підвищення участі батьків і підтримки учнів та учениць у реалізації/забезпеченні права на навчання рекомендуємо:
Відстежувати та аналізувати документи, ресурси, рекомендації, пропозиції щодо дистанційного навчання, прийнятті або запропоновані на державному рівні. Такі матеріали можна почитати на сайтах Міністерства освіти та науки України, Нова Українська школа, Інституту модернізації змісту освіти, Державної служби якості освіти.
Долучатися до консультування щодо прийняття управлінських рішень школи з питань організації дистанційного навчання дітей, ініціювати пропозиції для покращення такого навчання.
Ознайомитися з моделлю, формою, онлайн сервісами та інструментами та платформою для організації дистанційного навчання, які використовує навчальний заклад, де навчається дитина. Таку інформацію можна знайти на сайті навчального закладу, в соціальних мережах або через спілкування з педагогічним колективом.
Вивчити характер і канали комунікацій із учителями, адміністрацією, класним керівником (коли можна спілкуватися, через які застосунки, ресурси, соціальні мережі/онлайн групи буде відбуватися навчання, яким буде розклад уроків та час їх проведення, які є способи перевірки виконаних завдань та надання зворотного зв’язку, як має відбуватися оцінювання виконаних завдань). Про це ви можете запитати в представника адміністрації чи класного керівника або прочитати на сайті школи.
Організувати оптимальний режим дня дитини під час дистанційного навчання (за яким графіком буде працювати дитина, скільки часу їй потрібно для щоденного/тижневого навчання, як раціонально використовувати час упродовж дня, дотримання режиму сну).
Надавати емоційну підтримку (щодня цікавитися у дитини, як відбувається процес навчання, що вдається, які складнощі, як почувається дитина, в чому потребує допомоги). Потрібно пам’ятати, що дитина теж може тривожиться, нервувати, бентежитися, бо досвід дистанційного навчання для неї також є новим.
Мотивувати дітей до навчання, зокрема самостійного, спонукати до роздумів та міркувань щодо власної мотивації до навчання для життя (наприклад, для здійснення мрії, самостійного прийняття рішення, для здобуття професії та реалізації, впевненості у своїх діях тощо). Визначати/фіксувати успіхи дитини у навчанні, так дитина відчуватиме свій прогрес та прагнутиме більшого.
Розробити спільні правила/домовленості щодо співжиття разом, діяльності впродовж дня/тижня. Правила та домовленості краще записати і розмістити в доступному місці щоб уникнути непорозумінь та конфліктних ситуацій.
Підготувати якісне достатнє для навчання інтернет-покриття чи мобільний інтернет.
Підготувати технічні девайси, гаджети та робоче місце (комп’ютер, камера, смартфон, навушники, стіл, стілець тощо).
Стежити за безпечним користуванням Інтернет мережею. Варто звертати увагу, які сайти переглядає дитина, з ким спілкується, в які ігри грає.
Ділитися успішним досвідом організації дистанційного навчання дитини з іншими батьками (як ви облаштували простір та організували навчання, яка є користь онлайн-навчання, які є складнощі, як їх вирішувати).
Долучатися до конструктивного обговорення дистанційного навчання у групах батьків у соціальних мережах. Там можна дізнатися про різні навчальні матеріали, платформи і форми роботи дистанційного навчання.
Розвантажувати дітей іншими видами діяльності в Інтернеті. Можна запропонувати переглянути онлайн сайти, де діти можуть відвідати віртуальні екскурсії (парки, заповідники, музеї, зоопарки, замки, палаци, популярні історичні локації прогулянки містами), розвиваючі сайти для розваг, навчання та розвитку дитини (розгадування кросвордів, головоломок, малювання картин за номерами, тощо).
Пропонувати альтернативний відпочинок-спілкування з рідними: прогулянки на свіжому повітрі, спортивні розваги, інтелектуальні та розважальні ігри тощо.
Створити дитині умови, в яких вона буде відчувати свою відповідальність за навчання. Чим старшою є дитина, тим більше вона має займатися самостійно. Підключайтеся до навчальних занять лише за потреби, не виконуйте за дитину завдань і не влаштовуйте змагання на краще виконання завдань з іншими батьками. Діти цілком здатні самостійно опановувати матеріал, здавати тести та організовувати своє навчання.