Профорієнтація. Вибираємо професію

Кожна людина хоча б раз в житті обирала собі професію. Для прийняття правильного рішення при виборі професії тобі необхідно враховувати ряд факторів – власні побажання, психологічні особливості та можливості, не слід забувати й про потреби ринку праці. Для цього існує так звана “формула вибору професії”, яка в загальному вигляді показує первинний алгоритм прийняття оптимального рішення в поєднанні наступних компонентів: “хочу” – “можу” – “треба”. Розкриємо коротко суть цих компонентів.

I. ”Хочу” – намагання особистості, тобто твої інтереси, нахили, мотиви, плани, професійні наміри. Це те заняття, яке ти робиш з інтересом, з бажанням, за власною ініціативою (як у школі, так і в позаурочний час). Якщо вибрана справа подобається, то ти охоче будеш працювати, підвищувати свою кваліфікацію, користуватися авторитетом, і в результаті, більше зароблятимеш.

II. ”Можу” – можливості особистості, тобто твій стан здоров’я, наявний досвід (знання, вміння. навички), психофізіологічні якості, здібності до різних видів діяльності. Наприклад, в якихось справах ти більш успішний, довго можеш займатися цією справою не втомлюючись, а в інших, навпаки, швидко починаєш нервувати, сердитись, у тебе нічого не виходить.

III. “Треба” – потреби суспільства, тобто твої уявлення про обов’язок, моральні установки, ціннісні орієнтації, знання світу професій і про перспективні спеціальності, які користуються попитом на ринку праці, і вірогідність працевлаштування за обраною професією. Слід врахувати, що отримання статусу безробітного – невиграшний початок трудової кар’єри. Тому вибираючи професію потрібно узгодити свій вибір з потребами суспільства в кадрах, кон’юнктурою ринку праці.

Але кінцевий оптимальний вибір своєї професії можна зробити тільки тоді, коли ти проаналізуєш всі компоненти формули вибору професії і співставиш їх між собою та з вимогами професії до людини і вони співпадуть між собою хоча би частково

Як тобі уже стало зрозуміло, вибір професії – це складний і відповідальний крок у житті кожного, тому його потрібно робити свідомо й обдумано. Ти вже ознайомився з формулою вибору професій, яка показує первинну логіку вибору професії. Досягнути ж свої мети тобі допоможе детальніший алгоритм цього вибору, який передбачає наступні кроки.

Крок 1. Подумай, що тебе цікавить у житті, до чого прагнеш, чим подобається займатися, що б хотів робити, які професії подобаються, які умови праці приваблюють, що ти хотів би отримувати від своєї майбутньої професії?  

Крок 2. Уважно вивчи класифікацію професій за предметом, метою, знаряддями і умовами праці.Скористайся диференцiйно-дiагностичним і професiйно-дiагностичним опитувальником) і запиши формули “своїх” професій.

Крок 3. Визнач свій професійний тип та відповідне професійне середовище, яке тобі підходить найкраще (скористайся методикою класифікації професій), та узгодь його з професіями, які ти визначив для себе в попередньому кроці.

Крок 4. Вивчи свої професійні інтереси і нахили, мотиви вибору професії скориставшись методиками Карта інтересів, ДДО, ПДО, Мотиви вибору професії і співстав їх з професіями, які тобою були визначені в попередніх кроках. Якщо там були професії, які не співпали з твоїми інтересами і нахилами, то викресли їх зі свого списку, залишивши тільки ті, які потрібно поглиблено вивчити.

Крок 5. Вивчи детально описи відібраних професій; поговори, по можливості, з представниками цих професій та з’ясуй, у чому зміст їхньої праці, чим вони їм подобаються. Познайомся з характером і умовами їх праці, поцікався, де вони отримували цю професію і які реальні можливості працевлаштування. Спробуй, по можливості, випробувати себе в цих професіях, хоча би в змодельованих професійних ситуаціях.

Крок 6. Склади перелік вимог, які висувають визначені тобою професії до людини, до її психофізіологічних і фізичних якостей та запиши їх .

Крок 7. Визнач свої задатки, здібності, темперамент, риси характеру, вольові якості (методики: Спеціальні здібності людини, Загальні творчі здібності, Опитувальник Айзенка, Характерологічні риси особистості, Професійно важливі риси характеру особистості, Вольова організація особистості), трудові навички (за результатами вивчення шкільних предметів та занять у гуртках, секціях, спецшколах тощо); визнач свій фізичний розвиток і стан здоров’я (звернись до лікарів).

Крок 8. Дізнайся в міському (районному) та обласному центрах зайнятості про професії та спеціальності, які потрібні на ринку праці сьогодні та реальне працевлаштування за спеціальностями, які ти визначив для себе,  та визнач бажаний рівень професійної підготовки за ними .

Крок 9. Оціни свою відповідність вимогам кожної з професій, які ти визначив і проаналізував: чи розвинені у тебе професійні якості, чи відповідають твої здібності, психологічні особливості, стан здоров’я вимогам професій, які ти хотів би обрати. Визнач, яка професія із всього списку найбільше тобі підходить за всіма пунктами вимог. У разі необхідності розроби план самовиховання і саморозвитку необхідних якостей та порадься зі спеціалістом-психологом або професійним консультантом.

Крок 10. Визнач, які труднощі, перешкоди, помилки, протидії тих чи інших людей можуть виникнути при досягненні твоєї професійної мети (звернись до сторінки «Помилки при виборі професії»).

Крок 11. Визнач основні практичні кроки до успіху: у якому навчальному закладі ти можеш отримати професійну освіту , як розвивати у собі професійно важливі якості (звернись до профконсультанта, педагогів), як можна отримати практичний досвід роботи за “своєю” спеціальністю (займатись у відповідних гуртках, секціях, МАН тощо), як підвищити свою професійну майстерність та конкурентоспроможність на ринку праці.

Крок 12. Перед тим, як прийняти остаточне рішення, не забудь порадитися також з батьками, рідними, друзями, вчителями, психологом, профконсультантом, шкільним лікарем та іншими дорослими, які добре знають тебе. Зробивши остаточний вибір, розроби план самопідготовки до зустрічі з майбутньою професією, включаючи вибір навчального закладу. Не відступай перед труднощами, будь наполегливий у досягненні поставленої мети.

Зробивши остаточний вибір, розроби план самопідготовки до зустрічі з майбутньою професією, включаючи вибір навчального закладу. Не відступай перед труднощами, будь наполегливий у досягненні поставленої мети.

Бажаємо успіхів!

Не кожній людині вдається зробити правильний вибір професії. Щоб не виникло труднощів, перешкод, протидій тих чи інших людей при виборі професії, тобі допоможуть декілька наших підказок.

1. Невміння/небажання розібратися у своїх особистих якостях (нахилах, здібностях, мотивах). Розібратися у собі вам допоможуть профконсультанти, батьки, вчителі, друзі, психологічні тести, статті та публікації на тему популярної психології. Але необхідно мати на увазі, що серед них багато непрофесійних, так що відносьтесь критично як до результатів тестів, так і до написаного у психологічних книгах.

2. Незнання/недооцінювання своїх фізичних особливостей, суттєвих при виборі професії. Існують професії, які можуть бути вам протипоказані, так як вони можуть погіршити стан вашого здоров’я.

3. Захоплення тільки зовнішньою чи якою-небудь окремою стороною професії. За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть наполеглива щоденна праця. А журналісти не завжди виступають у телепередачах. Частіше вони опрацьовують велику кількість інформації, архівів, розмовляють з десятками людей, перед тим як підготувати 10-хвилинне повідомлення, яке до того ж озвучить хтось інший (диктор на телебаченні).

4. Ототожнення шкільного навчального предмету з професією чи погане розрізнення цих понять. При виборі професії потрібно враховувати, які реальні заняття і професії за цим предметом стоять. Професій існує набагато більше, ніж шкільних предметів. Професії зазвичай можуть бути асоційовані з декількома шкільними предметами.

5. Перенесення ставлення до людини, представника тієї чи іншої професії, на саму професію. Не слід вибирати професію тільки тому, що подобається чи не подобається людина, яка займається даним видом діяльності. Особливо небезпечне захоплення викладачем. Часто здійснюється помилка, коли намагаються отримати професію кумира – спортсмена, політика, журналіста, артиста.

6. Застаріле уявлення про зміст і характер праці у сфері матеріального виробництва. У всі професії, найперше у робітничі, впроваджується складна та цікава техніка, нові технології, підвищується культура праці. Комп’ютер впроваджується у всі сфери діяльності.

7. Вибір професії під впливом друзів (за компанію). Професію ми вибираємо за своїм “смаком” і “розміром” так само, як одяг і взуття. Порівняйте себе з друзями, а не сліпо повторюйте. Намагайтеся помітити, чим ви відрізняєтесь від друзів і в чому ваша схожість. Це допоможе зрозуміти, що якщо хтось хоче бути пожежником (а він людина, яка любить ризикувати), вам ця професія може не підійти (ви дуже обережні, розсудливі).

8. Стереотипи про престижність професії. Деякі важливі для суспільства професії вважають негідними, непрестижними (наприклад, сміттяр). Економіст чи психолог не більш корисний для суспільства, ніж хімік чи слюсар. Престижність професії має враховуватися, але після врахування ваших інтересів, нахилів і здібностей. Інакше будете володіти “модною” спеціальністю, яка не приносить задоволення, чи виявитесь непридатним до виконання основних робітничих функцій.

9. Відсутність знань про вимоги, які висуває професія до особистості.

10. Орієнтація відразу на професії вищої кваліфікації (вчений, космонавт, дипломат, пілот, військовий стратег та ін.) і нехтування деякими важливими для народного господарства професіями.

11. Фатальність вибору. В будь-якій сфері діяльності відбуваються зміни занять, посад в міру зростання кваліфікації людини. При цьому найбільшого успіху досягає той, хто добре пройшов початкові ступені. Проаналізуйте ситуацію на ринку праці. З кожним роком з’являються нові професії. Доведеться регулярно підвищувати кваліфікацію, освоювати суміжні спеціальності.Не бійтеся, що вибір професії ЗАРАЗ фатальним чином визначить вашу долю. Зміна вибору, освоєння нової спеціальності зробить вас цінним спеціалістом, незамінним у міждисциплінарних галузях діяльності. Перша професія, навіть якщо ви потім передумаєте і знайдете щось більш привабливе, знадобиться у непередбачуваних ситуаціях.

12. Незнання основних дій, операцій та їх порядку при вирішенні, обміркуванні завдання при виборі професії. Розробіть для себе власний план-список необхідних для вибору професії дій. До нього можуть бути включені: аналіз пропозицій на ринку освіти, аналіз попиту на ринку праці, об’єктивна оцінка своїх здібностей, нахилів, знань тощо. Визначте, що необхідно знати, співставити, порівняти, зважити, обираючи професію.

Існує така думка: немає безталанних людей, є люди, котрі займаються не своїм ділом.

Характер людини − це індивідуально-своєрідне поєднання суттєвих властивостей і особливостей особистості, що проявляються в поведінці, вчинках, діяльності.

Характер людини складається із співвідношення багатьох якостей або рис, які, як правило, утворюють протилежні пари(позитивні і негативні) і поділяються на чотири групи:

1. Риси характеру, що виражають ВІДНОШЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО ДІЯЛЬНОСТІ, до праці, навчання: працелюбність − лінь, ініціативність − консервативність, добросовісність − безвідповідальність, наполегливість − безвільність.

2. Риси характеру, що виражають ВІДНОШЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО ІНШИХ ЛЮДЕЙ, ДО СУСПІЛЬСТВА: товариськість − замкнутість, тактовність − безтактність, правдивість − брехливість, ввічливість − грубість, чуйність − жорстокість, щирість − лицемірство, доброзичливість − заздрість, турботливість − байдужість.

3. Риси характеру, що виражають ВІДНОШЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО САМОГО СЕБЕ: самокритичність − некритичність, вимогливість − невимогливість, скромність − хвалькуватість, почуття гідності − самолюбство, егоїзм − альтруїзм (безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших).

4. Риси характеру, що виражають ВІДНОШЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО РЕЧЕЙ: акуратність − неохайність, бережливість не бережливість, економність − марнотратство, щедрість − скупість.

Слід зазначити, що ці групи рис характеру особистості не розділені між собою чітко, одній й ті ж риси можуть виражати різні відношення. Наприклад, такі риси, як самовпевненість − невпевненість, самозадоволення − схильність у всьому звинувачувати себе, виражають не лише відношення особистості до себе, але й відношення її до інших. Крім того, різні групи відношень взаємозумовлені: відношення до діяльності, до праці, до речей залежать від відношення людини до себе, до її власної самооцінки.

За визначеністю характери людей бувають з яскраво вираженими рисами (однією або декількома) (наприклад, горда людина або ввічлива і т. д. означає, що зазначена риса домінує над всіма іншими) і без визначеності, коли жодна з рис особливо не виділяється (у цьому випадку кажуть „невизначений характер”).

За цілісністю характери людей поділяються на цілісний, в якому відсутні протилежні риси, і суперечливий, в якому наявні несумісні риси. Люди з цілісним характером відрізняються єдністю думок та почуттів, цілей та способів діяльності, переконань, поглядів та вчинків. Навпаки, для людей із суперечливим характером властивий розлад між думками та почуттями, між переконаннями та вчинками і т. д.

За силою розвитку вольових якостей розділяють сильні і слабкі характери. Якщо рисами сильного характеру є цілеспрямованість, настирливість, рішучість, витримка, мужність, сміливість, то рисами людей безхарактерних є нерішучість, боягузтво, невпевненість і т. д.

Характер багато в чому визначає життя, долю людини. Недаремно народна мудрість твердить: „Посієш вчинок − пожнеш звичку, посієш звичку − пожнеш характер, посієш характер − пожнеш долю”. Таким чином, характер проявляється у відношенні до власної діяльності − активному, цілеспрямованому, нерішучому і т. д. Разом з тим, якщо говорять про характер, то називають його сильним, твердим, м’яким, тяжким, поганим, настирливим і т. д. Однак характер нічого не говорить про соціальну цінність людини: холерик, який має гидкий характер, може наслідувати величні цілі, а м’який і поступливий сангвінік виявляється негідником.

Кожному типу темпераменту властиві позитивні і негативні якості. Слід зазначити, що темперамент рідко зустрічається у чистому вигляді. Як правило в однієї людини поєднуються властивості різних типів, наприклад: холеричний меланхолік, меланхолійний флегматик та ін.

·       Сангвінік (живий тип) − сильний, врівноважений, рухливий. Швидко пристосовується до нових умов. Енергійний і працьовитий, швидко зосереджує увагу. Може тривалий час працювати і виконувати завдання навіть у несприятливих умовах, але при умові, що ця робота цікава, доступна і викликає емоційні враження. Сангвініки мають хороші організаторські здібності, легко вступають в контакт, швидко сходяться з людьми, налагоджують гарні відносини, легко спілкуються. Почуття і настрої в них мінливі. Порівняно легко переживають невдачі і неприємності. В разі відсутності серйозних цілей, глибоких думок, творчої діяльності у сангвініків формується поверховість і несталість.

·       Флегматик (спокійний тип) − сильний, врівноважений, інертний. У більшості випадків флегматик рівний і спокійний, рідко виходить із себе. Навіть зазнавши неприємностей − залишається спокійним. Працьовитий, витриманий. В роботі виявляє ґрунтовність, продуманість, настирливість. Спокійно, повільно рухається і розмовляє. Не любить частих змін в будь-чому, надає перевагу звичному оточенню. Повільно зосереджує увагу. Повільність може заважати йому в роботі, особливо тоді, коли необхідно щось швидко зрозуміти, запам’ятати, зробити. Але зате він запам’ятовує міцно і надовго. У ставленні до людей сталий, спокійний, тактовний. В залежності від умов у флегматиків можуть розвинутися позитивні риси: витримка, глибина думок; інших − в’ялість, байдужість, безвілля, лінощі.

·       Холерик (поривчастий тип) − сильний, рухливий, неврівноважений. Він характеризується сильним збудженням і менш сильним гальмуванням. Через це нестриманий, нетерплячий, дратівливий. Швидкий в рухах і діях, поривчастий. Психічні процеси протікають у нього швидко та інтенсивно. Із захопленням розпочинає справу, виявляє ініціативу, працює з натхненням, але запас енергії у нього швидко вичерпується. Особливо коли робота одноманітна і вимагає старанності, тоді піднесення та натхнення пропадає, настрій псується. Властиве холерику переважання збудження над гальмуванням виявляється у різкості, гарячковості, дратівливості, нестримності, які він виявляє у спілкуванні з людьми. Все це йому заважає об’єктивно оцінювати вчинки людей.

·       Меланхолік (уповільнений) − дуже важко переживає образу, міміка невиразна, голос тихий. Характеризується пониженою активністю. Невпевнений у собі, несміливий. Він швидко втомлюється, тривале і сильне напруження викликає втому і він, як правило, припиняє таку роботу. У звичайній і спокійній обстановці працює продуктивно. Емоції у нього виникають повільно і відрізняються великою глибиною. Важко переносить образи, хоча зовні це майже непомітно. Люди цього типу схильні до замкнутості, уникають спілкування з незнайомими людьми, сором’язливі. Меланхоліки часто характеризуються м’якістю, тактовністю, делікатністю.